| покури́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (палити тютюн та ін. якийсь час) | ||
| Інфінітив | покури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покурі́мо, покурі́м | |
| 2 особа | покури́ | покурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покурю́ | поку́римо, поку́рим |
| 2 особа | поку́риш | поку́рите |
| 3 особа | поку́рить | поку́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покури́в | покури́ли |
| жін.р. | покури́ла | |
| сер.р. | покури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покури́вши | ||