| покурі́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (диміти деякий час) | ||
| Інфінітив | покурі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | покури́ть | покуря́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покурі́в | покурі́ли |
| жін.р. | покурі́ла | |
| сер.р. | покурі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покурі́вши | ||