| покі́льчений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | покі́льчений | покі́льчена | покі́льчене | покі́льчені |
| родовий | покі́льченого | покі́льченої | покі́льченого | покі́льчених |
| давальний | покі́льченому | покі́льченій | покі́льченому | покі́льченим |
| знахідний | покі́льчений | покі́льчену | покі́льчене | покі́льчені |
| орудний | покі́льченим | покі́льченою | покі́льченим | покі́льченими |
| місцевий | на/у покі́льченому, покі́льченім | на/у покі́льченій | на/у покі́льченому, покі́льченім | на/у покі́льчених |