| поліго́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поліго́нний | поліго́нна | поліго́нне | поліго́нні |
| родовий | поліго́нного | поліго́нної | поліго́нного | поліго́нних |
| давальний | поліго́нному | поліго́нній | поліго́нному | поліго́нним |
| знахідний | поліго́нний, поліго́нного | поліго́нну | поліго́нне | поліго́нні, поліго́нних |
| орудний | поліго́нним | поліго́нною | поліго́нним | поліго́нними |
| місцевий | на/у поліго́нному, поліго́ннім | на/у поліго́нній | на/у поліго́нному, поліго́ннім | на/у поліго́нних |