| політуправлі́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | політуправлі́ння | політуправлі́ння |
| родовий | політуправлі́ння | політуправлі́нь |
| давальний | політуправлі́нню | політуправлі́нням |
| знахідний | політуправлі́ння | політуправлі́ння |
| орудний | політуправлі́нням | політуправлі́ннями |
| місцевий | на/у політуправлі́нні, політуправлі́нню | на/у політуправлі́ннях |
| кличний | політуправлі́ння* | політуправлі́ння* |
| [іст.] |