| помета́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (метати якийсь час; метати все або багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | помета́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | помета́ймо | |
| 2 особа | помета́й | помета́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | помета́ю | помета́ємо, помета́єм |
| 2 особа | помета́єш | помета́єте |
| 3 особа | помета́є | помета́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | помета́в | помета́ли |
| жін.р. | помета́ла | |
| сер.р. | помета́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| помета́вши | ||