| | |
| помі́рятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | помі́рятися, помі́рятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | помі́ряймося, помі́ряймось |
| 2 особа | помі́ряйся, помі́ряйсь | помі́ряйтеся, помі́ряйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | помі́ряюся, помі́ряюсь | помі́ряємося, помі́ряємось, помі́ряємся |
| 2 особа | помі́ряєшся | помі́ряєтеся, помі́ряєтесь |
| 3 особа | помі́ряється | помі́ряються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | помі́рявся, помі́рявсь | помі́рялися, помі́рялись |
| жін.р. | помі́рялася, помі́рялась |
| сер.р. | помі́рялося, помі́рялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| помі́рявшись |
