| понаро́довити – дієслово доконаного виду | ||
| (надати народності) | ||
| Інфінітив | понаро́довити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понаро́довімо, понаро́довім | |
| 2 особа | понаро́дови | понаро́довіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понаро́довлю | понаро́довимо, понаро́довим |
| 2 особа | понаро́довиш | понаро́довите |
| 3 особа | понаро́довить | понаро́довлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понаро́довив | понаро́довили |
| жін.р. | понаро́довила | |
| сер.р. | понаро́довило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понаро́довивши | ||