| понасува́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (насунутися на що-небудь) | ||
| Інфінітив | понасува́тися, понасува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | понасу́вається | понасу́ваються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понасува́вся, понасува́всь | понасува́лися, понасува́лись |
| жін.р. | понасува́лася, понасува́лась | |
| сер.р. | понасува́лося, понасува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понасува́вшись | ||