| понахо́дитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | понахо́дитися, понахо́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | понахо́диться | понахо́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понахо́дився, понахо́дивсь | понахо́дилися, понахо́дились |
| жін.р. | понахо́дилася, понахо́дилась | |
| сер.р. | понахо́дилося, понахо́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понахо́дившись | ||