| | |
| поньо́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поньо́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поньо́куймо |
| 2 особа | поньо́куй | поньо́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поньо́куватиму | поньо́куватимемо, поньо́куватимем |
| 2 особа | поньо́куватимеш | поньо́куватимете |
| 3 особа | поньо́куватиме | поньо́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поньо́кую | поньо́куємо, поньо́куєм |
| 2 особа | поньо́куєш | поньо́куєте |
| 3 особа | поньо́кує | поньо́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поньо́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поньо́кував | поньо́кували |
| жін. р. | поньо́кувала |
| сер. р. | поньо́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
