| | |
| пообле́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пообле́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пообле́жуймо |
| 2 особа | пообле́жуй | пообле́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пообле́жуватиму | пообле́жуватимемо, пообле́жуватимем |
| 2 особа | пообле́жуватимеш | пообле́жуватимете |
| 3 особа | пообле́жуватиме | пообле́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пообле́жую | пообле́жуємо, пообле́жуєм |
| 2 особа | пообле́жуєш | пообле́жуєте |
| 3 особа | пообле́жує | пообле́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пообле́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пообле́жував | пообле́жували |
| жін. р. | пообле́жувала |
| сер. р. | пообле́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
