| | |
| пообтрі́пуватися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (пообтрушуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пообтрі́пуватися, пообтрі́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пообтрі́пуймося, пообтрі́пуймось |
| 2 особа | пообтрі́пуйся, пообтрі́пуйсь | пообтрі́пуйтеся, пообтрі́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пообтрі́пуюся, пообтрі́пуюсь | пообтрі́пуємося, пообтрі́пуємось, пообтрі́пуємся |
| 2 особа | пообтрі́пуєшся | пообтрі́пуєтеся, пообтрі́пуєтесь |
| 3 особа | пообтрі́пується | пообтрі́пуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пообтрі́пувався, пообтрі́пувавсь | пообтрі́пувалися, пообтрі́пувались |
| жін.р. | пообтрі́пувалася, пообтрі́пувалась |
| сер.р. | пообтрі́пувалося, пообтрі́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пообтрі́пувавшись |
