| попоба́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попоба́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попоба́чмо | |
| 2 особа | попоба́ч | попоба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попоба́чу | попоба́чимо, попоба́чим |
| 2 особа | попоба́чиш | попоба́чите |
| 3 особа | попоба́чить | попоба́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попоба́чив | попоба́чили |
| жін.р. | попоба́чила | |
| сер.р. | попоба́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попоба́чивши | ||