| пополяка́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пополяка́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пополяка́ймо | |
| 2 особа | пополяка́й | пополяка́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пополяка́ю | пополяка́ємо, пополяка́єм |
| 2 особа | пополяка́єш | пополяка́єте |
| 3 особа | пополяка́є | пополяка́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пополяка́в | пополяка́ли |
| жін.р. | пополяка́ла | |
| сер.р. | пополяка́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пополяка́вши | ||