| попотужи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попотужи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попотужі́мо, попотужі́м | |
| 2 особа | попотужи́ | попотужі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попотужу́ | попоту́жимо, попоту́жим |
| 2 особа | попоту́жиш | попоту́жите |
| 3 особа | попоту́жить | попоту́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попотужи́в | попотужи́ли |
| жін.р. | попотужи́ла | |
| сер.р. | попотужи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попотужи́вши | ||