| попричиня́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попричиня́тися, попричиня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | попричиня́ється | попричиня́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попричиня́вся, попричиня́всь | попричиня́лися, попричиня́лись |
| жін.р. | попричиня́лася, попричиня́лась | |
| сер.р. | попричиня́лося, попричиня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попричиня́вшись | ||