| | |
| пора́нитися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (заподіяти собі рану) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пора́нитися, пора́нитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пора́ньмося, пора́ньмось |
| 2 особа | пора́нься | пора́ньтеся, пора́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пора́нюся, пора́нюсь | пора́нимося, пора́нимось, пора́нимся |
| 2 особа | пора́нишся | пора́нитеся, пора́нитесь |
| 3 особа | пора́ниться | пора́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пора́нився, пора́нивсь | пора́нилися, пора́нились |
| жін.р. | пора́нилася, пора́нилась |
| сер.р. | пора́нилося, пора́нилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пора́нившись |
