поривни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | поривни́й | поривна́ | поривне́ | поривні́ |
родовий | поривно́го | поривно́ї | поривно́го | поривни́х |
давальний | поривно́му | поривні́й | поривно́му | поривни́м |
знахідний | поривни́й, поривно́го | поривну́ | поривне́ | поривні́, поривни́х |
орудний | поривни́м | поривно́ю | поривни́м | поривни́ми |
місцевий | на/у поривно́му, поривні́м | на/у поривні́й | на/у поривно́му, поривні́м | на/у поривни́х |