порижі́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | порижі́лий | порижі́ла | порижі́ле | порижі́лі |
родовий | порижі́лого | порижі́лої | порижі́лого | порижі́лих |
давальний | порижі́лому | порижі́лій | порижі́лому | порижі́лим |
знахідний | порижі́лий, порижі́лого | порижі́лу | порижі́ле | порижі́лі, порижі́лих |
орудний | порижі́лим | порижі́лою | порижі́лим | порижі́лими |
місцевий | на/у порижі́лому, порижі́лім | на/у порижі́лій | на/у порижі́лому, порижі́лім | на/у порижі́лих |