порозсупо́нюватися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | порозсупо́нюватися, порозсупо́нюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порозсупо́нюймося, порозсупо́нюймось | |
2 особа | порозсупо́нюйтеся, порозсупо́нюйтесь | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порозсупо́нюємося, порозсупо́нюємось, порозсупо́нюємся | |
2 особа | порозсупо́нюєтеся, порозсупо́нюєтесь | |
3 особа | порозсупо́нюється | порозсупо́нюються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порозсупо́нювався, порозсупо́нювавсь | порозсупо́нювалися, порозсупо́нювались |
жін.р. | порозсупо́нювалася, порозсупо́нювалась | |
сер.р. | порозсупо́нювалося, порозсупо́нювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
порозсупо́нювавшись |