порозтовкма́чувати – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | порозтовкма́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порозтовкма́чуймо | |
2 особа | порозтовкма́чуй | порозтовкма́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порозтовкма́чую | порозтовкма́чуємо, порозтовкма́чуєм |
2 особа | порозтовкма́чуєш | порозтовкма́чуєте |
3 особа | порозтовкма́чує | порозтовкма́чують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порозтовкма́чував | порозтовкма́чували |
жін.р. | порозтовкма́чувала | |
сер.р. | порозтовкма́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
порозтовкма́чувавши |