порозтяга́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | порозтяга́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порозтяга́ймо | |
2 особа | порозтяга́й | порозтяга́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порозтяга́ю | порозтяга́ємо, порозтяга́єм |
2 особа | порозтяга́єш | порозтяга́єте |
3 особа | порозтяга́є | порозтяга́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порозтяга́в | порозтяга́ли |
жін.р. | порозтяга́ла | |
сер.р. | порозтяга́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
порозтя́ганий | ||
Безособова форма | ||
порозтя́гано | ||
Дієприслівник | ||
порозтяга́вши |