порум’я́нити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | порум’я́нити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порум’я́ньмо | |
2 особа | порум’я́нь | порум’я́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порум’я́ню | порум’я́нимо, порум’я́ним |
2 особа | порум’я́ниш | порум’я́ните |
3 особа | порум’я́нить | порум’я́нять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порум’я́нив | порум’я́нили |
жін.р. | порум’я́нила | |
сер.р. | порум’я́нило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
порум’я́нений | ||
Безособова форма | ||
порум’я́нено | ||
Дієприслівник | ||
порум’я́нивши |