| | |
| порізни́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порізни́тися, порізни́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | порізні́мося, порізні́мось, порізні́мся |
| 2 особа | порізни́ся, порізни́сь | порізні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | порізню́ся, порізню́сь | порізнимо́ся, порізнимо́сь, порізни́мся |
| 2 особа | порізни́шся | порізните́ся, порізните́сь |
| 3 особа | порізни́ться | порізня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | порізни́вся, порізни́всь | порізни́лися, порізни́лись |
| жін.р. | порізни́лася, порізни́лась |
| сер.р. | порізни́лося, порізни́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| порізни́вшись |
