порізни́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | порізни́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порізні́мо, порізні́м | |
2 особа | порізни́ | порізні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порізню́ | порізнимо́, порізни́м |
2 особа | порізни́ш | порізните́ |
3 особа | порізни́ть | порізня́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порізни́в | порізни́ли |
жін.р. | порізни́ла | |
сер.р. | порізни́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
порі́знений | ||
Безособова форма | ||
порі́знено | ||
Дієприслівник | ||
порізни́вши |