| поси́ві́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: посивіти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поси́ві́лий | поси́ві́ла | поси́ві́ле | поси́ві́лі |
| родовий | поси́ві́лого | поси́ві́лої | поси́ві́лого | поси́ві́лих |
| давальний | поси́ві́лому | поси́ві́лій | поси́ві́лому | поси́ві́лим |
| знахідний | поси́ві́лого, поси́ві́лий | поси́ві́лу | поси́ві́ле | поси́ві́лих, поси́ві́лі |
| орудний | поси́ві́лим | поси́ві́лою | поси́ві́лим | поси́ві́лими |
| місцевий | на/у поси́ві́лому, поси́ві́лім | на/у поси́ві́лій | на/у поси́ві́лому, поси́ві́лім | на/у поси́ві́лих |