| посліпи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | посліпи́й | посліпа́ | посліпе́ | посліпі́ |
| родовий | посліпо́го | посліпо́ї | посліпо́го | посліпи́х |
| давальний | посліпо́му | посліпі́й | посліпо́му | посліпи́м |
| знахідний | посліпи́й, посліпо́го | посліпу́ | посліпе́ | посліпі́, посліпи́х |
| орудний | посліпи́м | посліпо́ю | посліпи́м | посліпи́ми |
| місцевий | на/у посліпо́му, посліпі́м | на/у посліпі́й | на/у посліпо́му, посліпі́м | на/у посліпи́х |