| потерча́ – іменник середнього роду, істота | ||
| (дитина, що вмерла нехрещена; загублена, або взагалі чужа дитина; приблуда – зневажл.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | потерча́ | потерча́та |
| родовий | потерча́ти | потерча́т |
| давальний | потерча́ті | потерча́там |
| знахідний | потерча́ | потерча́т |
| орудний | потерча́м | потерча́тами |
| місцевий | на/у потерча́ті | на/у потерча́тах |
| кличний | потерча́ | потерча́та |
| [фольк., арх.] |