| | |
| пото́впитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пото́впитися, пото́впитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пото́впімося, пото́впімось, пото́впімся |
| 2 особа | пото́впися, пото́впись | пото́впіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пото́вплюся, пото́вплюсь | пото́впимося, пото́впимось, пото́впимся |
| 2 особа | пото́впишся | пото́впитеся, пото́впитесь |
| 3 особа | пото́впиться | пото́впляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пото́впився, пото́впивсь | пото́впилися, пото́впились |
| жін.р. | пото́впилася, пото́впилась |
| сер.р. | пото́впилося, пото́впилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пото́впившись |
| | |
| [розм.] | | |
