| | |
| поту́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поту́плюватися, поту́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поту́плюймося, поту́плюймось |
| 2 особа | поту́плюйся, поту́плюйсь | поту́плюйтеся, поту́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́плюватимуся, поту́плюватимусь | поту́плюватимемося, поту́плюватимемось, поту́плюватимемся |
| 2 особа | поту́плюватимешся | поту́плюватиметеся, поту́плюватиметесь |
| 3 особа | поту́плюватиметься | поту́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́плююся, поту́плююсь | поту́плюємося, поту́плюємось, поту́плюємся |
| 2 особа | поту́плюєшся | поту́плюєтеся, поту́плюєтесь |
| 3 особа | поту́плюється | поту́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поту́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поту́плювався, поту́плювавсь | поту́плювалися, поту́плювались |
| жін. р. | поту́плювалася, поту́плювалась |
| сер. р. | поту́плювалося, поту́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поту́плювавшись |
