| | |
| поту́рчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поту́рчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поту́рчуймо |
| 2 особа | поту́рчуй | поту́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́рчуватиму | поту́рчуватимемо, поту́рчуватимем |
| 2 особа | поту́рчуватимеш | поту́рчуватимете |
| 3 особа | поту́рчуватиме | поту́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́рчую | поту́рчуємо, поту́рчуєм |
| 2 особа | поту́рчуєш | поту́рчуєте |
| 3 особа | поту́рчує | поту́рчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поту́рчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поту́рчував | поту́рчували |
| жін. р. | поту́рчувала |
| сер. р. | поту́рчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| поту́рчуваний |
| Безособова форма |
| поту́рчувано |
| Дієприслівник |
| поту́рчувавши |
