| потяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (тягти потроху; сильно бити) | ||
| Інфінітив | потяга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | потяга́ймо | |
| 2 особа | потяга́й | потяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потяга́тиму | потяга́тимемо, потяга́тимем |
| 2 особа | потяга́тимеш | потяга́тимете |
| 3 особа | потяга́тиме | потяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потяга́ю | потяга́ємо, потяга́єм |
| 2 особа | потяга́єш | потяга́єте |
| 3 особа | потяга́є | потяга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| потяга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | потяга́в | потяга́ли |
| жін. р. | потяга́ла | |
| сер. р. | потяга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| потяга́вши | ||