| | |
| потяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (випростуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | потяга́тися, потяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | потяга́ймося, потяга́ймось |
| 2 особа | потяга́йся, потяга́йсь | потяга́йтеся, потяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потяга́тимуся, потяга́тимусь | потяга́тимемося, потяга́тимемось, потяга́тимемся |
| 2 особа | потяга́тимешся | потяга́тиметеся, потяга́тиметесь |
| 3 особа | потяга́тиметься | потяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | потяга́юся, потяга́юсь | потяга́ємося, потяга́ємось, потяга́ємся |
| 2 особа | потяга́єшся | потяга́єтеся, потяга́єтесь |
| 3 особа | потяга́ється | потяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| потяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | потяга́вся, потяга́всь | потяга́лися, потяга́лись |
| жін. р. | потяга́лася, потяга́лась |
| сер. р. | потяга́лося, потяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| потяга́вшись |
