| правдолю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | правдолю́бець | правдолю́бці |
| родовий | правдолю́бця | правдолю́бців |
| давальний | правдолю́бцеві, правдолю́бцю | правдолю́бцям |
| знахідний | правдолю́бця | правдолю́бців |
| орудний | правдолю́бцем | правдолю́бцями |
| місцевий | на/у правдолю́бцеві, правдолю́бці, правдолю́бцю | на/у правдолю́бцях |
| кличний | правдолю́бцю | правдолю́бці |