| | |
| пречува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (передчувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пречува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пречува́ймо |
| 2 особа | пречува́й | пречува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пречува́тиму | пречува́тимемо, пречува́тимем |
| 2 особа | пречува́тимеш | пречува́тимете |
| 3 особа | пречува́тиме | пречува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пречува́ю | пречува́ємо, пречува́єм |
| 2 особа | пречува́єш | пречува́єте |
| 3 особа | пречува́є | пречува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пречува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пречува́в | пречува́ли |
| жін. р. | пречува́ла |
| сер. р. | пречува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пречува́вши |
| | |
| [рідко] | | |
