| привальцьо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | привальцьо́ваний | привальцьо́вана | привальцьо́ване | привальцьо́вані |
| родовий | привальцьо́ваного | привальцьо́ваної | привальцьо́ваного | привальцьо́ваних |
| давальний | привальцьо́ваному | привальцьо́ваній | привальцьо́ваному | привальцьо́ваним |
| знахідний | привальцьо́ваний, привальцьо́ваного | привальцьо́вану | привальцьо́ване | привальцьо́вані, привальцьо́ваних |
| орудний | привальцьо́ваним | привальцьо́ваною | привальцьо́ваним | привальцьо́ваними |
| місцевий | на/у привальцьо́ваному, привальцьо́ванім | на/у привальцьо́ваній | на/у привальцьо́ваному, привальцьо́ванім | на/у привальцьо́ваних |