| привальцьо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | привальцьо́вуваний | привальцьо́вувана | привальцьо́вуване | привальцьо́вувані |
| родовий | привальцьо́вуваного | привальцьо́вуваної | привальцьо́вуваного | привальцьо́вуваних |
| давальний | привальцьо́вуваному | привальцьо́вуваній | привальцьо́вуваному | привальцьо́вуваним |
| знахідний | привальцьо́вуваний, привальцьо́вуваного | привальцьо́вувану | привальцьо́вуване | привальцьо́вувані, привальцьо́вуваних |
| орудний | привальцьо́вуваним | привальцьо́вуваною | привальцьо́вуваним | привальцьо́вуваними |
| місцевий | на/у привальцьо́вуваному, привальцьо́вуванім | на/у привальцьо́вуваній | на/у привальцьо́вуваному, привальцьо́вуванім | на/у привальцьо́вуваних |