приви́тий – дієприкметник | ||||
(присуканий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | приви́тий | приви́та | приви́те | приви́ті |
родовий | приви́того | приви́тої | приви́того | приви́тих |
давальний | приви́тому | приви́тій | приви́тому | приви́тим |
знахідний | приви́тий, приви́того | приви́ту | приви́те | приви́ті, приви́тих |
орудний | приви́тим | приви́тою | приви́тим | приви́тими |
місцевий | на/у приви́тому, приви́тім | на/у приви́тій | на/у приви́тому, приви́тім | на/у приви́тих |
[рідко] |