приві́тливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | приві́тливий | приві́тлива | приві́тливе | приві́тливі |
родовий | приві́тливого | приві́тливої | приві́тливого | приві́тливих |
давальний | приві́тливому | приві́тливій | приві́тливому | приві́тливим |
знахідний | приві́тливий, приві́тливого | приві́тливу | приві́тливе | приві́тливі, приві́тливих |
орудний | приві́тливим | приві́тливою | приві́тливим | приві́тливими |
місцевий | на/у приві́тливому, приві́тливім | на/у приві́тливій | на/у приві́тливому, приві́тливім | на/у приві́тливих |