| | |
| приганя́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (приводити кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приганя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приганя́ймо |
| 2 особа | приганя́й | приганя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приганя́тиму | приганя́тимемо, приганя́тимем |
| 2 особа | приганя́тимеш | приганя́тимете |
| 3 особа | приганя́тиме | приганя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приганя́ю | приганя́ємо, приганя́єм |
| 2 особа | приганя́єш | приганя́єте |
| 3 особа | приганя́є | приганя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| приганя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | приганя́в | приганя́ли |
| жін. р. | приганя́ла |
| сер. р. | приганя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| приганя́вши |
