| приглуши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | приглуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приглуші́мо, приглуші́м | |
| 2 особа | приглуши́ | приглуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приглушу́ | приглу́шимо, приглу́шим |
| 2 особа | приглу́шиш | приглу́шите |
| 3 особа | приглу́шить | приглу́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | приглуши́в | приглуши́ли |
| жін.р. | приглуши́ла | |
| сер.р. | приглуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| приглу́шений | ||
| Безособова форма | ||
| приглу́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| приглуши́вши | ||