| приговори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | приговори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приговорі́мо, приговорі́м | |
| 2 особа | приговори́ | приговорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приговорю́ | пригово́римо, пригово́рим |
| 2 особа | пригово́риш | пригово́рите |
| 3 особа | пригово́рить | пригово́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | приговори́в | приговори́ли |
| жін.р. | приговори́ла | |
| сер.р. | приговори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пригово́рений | ||
| Безособова форма | ||
| пригово́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| приговори́вши | ||