придуши́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | придуши́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | придуші́мо, придуші́м | |
2 особа | придуши́ | придуші́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | придушу́ | приду́шимо, приду́шим |
2 особа | приду́шиш | приду́шите |
3 особа | приду́шить | приду́шать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | придуши́в | придуши́ли |
жін.р. | придуши́ла | |
сер.р. | придуши́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
приду́шений | ||
Безособова форма | ||
приду́шено | ||
Дієприслівник | ||
придуши́вши |