призахі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | призахі́дний | призахі́дна | призахі́дне | призахі́дні |
родовий | призахі́дного | призахі́дної | призахі́дного | призахі́дних |
давальний | призахі́дному | призахі́дній | призахі́дному | призахі́дним |
знахідний | призахі́дний | призахі́дну | призахі́дне | призахі́дні |
орудний | призахі́дним | призахі́дною | призахі́дним | призахі́дними |
місцевий | на/у призахі́дному, призахі́днім | на/у призахі́дній | на/у призахі́дному, призахі́днім | на/у призахі́дних |