| | |
| призво́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | призво́литися, призво́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | призво́льмося, призво́льмось |
| 2 особа | призво́лься | призво́льтеся, призво́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | призво́люся, призво́люсь | призво́лимося, призво́лимось, призво́лимся |
| 2 особа | призво́лишся | призво́литеся, призво́литесь |
| 3 особа | призво́литься | призво́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | призво́лився, призво́ливсь | призво́лилися, призво́лились |
| жін.р. | призво́лилася, призво́лилась |
| сер.р. | призво́лилося, призво́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| призво́лившись |
