призивни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | призивни́й | призивна́ | призивне́ | призивні́ |
родовий | призивно́го | призивно́ї | призивно́го | призивни́х |
давальний | призивно́му | призивні́й | призивно́му | призивни́м |
знахідний | призивни́й, призивно́го | призивну́ | призивне́ | призивні́, призивни́х |
орудний | призивни́м | призивно́ю | призивни́м | призивни́ми |
місцевий | на/у призивно́му, призивні́м | на/у призивні́й | на/у призивно́му, призивні́м | на/у призивни́х |
[рідко] |