| прийма́ч1 – іменник чоловічого роду | ||
| (те, що приймає, вбирає що-небудь; прилад) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прийма́ч | приймачі́ |
| родовий | приймача́ | приймачі́в |
| давальний | приймачу́, приймаче́ві | приймача́м |
| знахідний | прийма́ч | приймачі́ |
| орудний | приймаче́м | приймача́ми |
| місцевий | на/у приймачі́, приймачу́ | на/у приймача́х |
| кличний | прийма́чу* | приймачі́* |