| примі́та – іменник жіночого роду | ||
| (прикмета) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | примі́та | примі́ти |
| родовий | примі́ти | примі́т |
| давальний | примі́ті | примі́там |
| знахідний | примі́ту | примі́ти |
| орудний | примі́тою | примі́тами |
| місцевий | на/у примі́ті | на/у примі́тах |
| кличний | примі́то* | примі́ти* |
| [розм., вживається частіше у фразеологізмі] |