| | |
| припряга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припряга́тися, припряга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припряга́ймося, припряга́ймось |
| 2 особа | припряга́йся, припряга́йсь | припряга́йтеся, припряга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припряга́тимуся, припряга́тимусь | припряга́тимемося, припряга́тимемось, припряга́тимемся |
| 2 особа | припряга́тимешся | припряга́тиметеся, припряга́тиметесь |
| 3 особа | припряга́тиметься | припряга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припряга́юся, припряга́юсь | припряга́ємося, припряга́ємось, припряга́ємся |
| 2 особа | припряга́єшся | припряга́єтеся, припряга́єтесь |
| 3 особа | припряга́ється | припряга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| припряга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | припряга́вся, припряга́всь | припряга́лися, припряга́лись |
| жін. р. | припряга́лася, припряга́лась |
| сер. р. | припряга́лося, припряга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припряга́вшись |
